Кому судилося повішеним бути, той ні фіга не потоне!

(Одна із Заповідей МНС. (Продовження має гриф "тільки для службового

користування". "Кому ж судилося потонути, того й не рятуватиме хрін! "))

Цю Історію розповів мені мій Друг-Мільйонер. Далі з його слів.

У самого, м-м, не зовсім синього, Обского Водосховища жив та був

пан Вовк (надалі В.), досить широко відомий, у вузькому

колу Новосибірських підприємців.

Захотів якось пан В. вписати своє ім’я якщо вже не в Історію Росії,

то хоча б у Головний Російський Регістр маломірних суден.

Слідуючи широко розповсюдженою серед Олігархів усього світу моді,

захопила навіть туманний Альбіон, захотів наш новосибірський

Підприємець придбати власну прогулянкову яхту.

Треба зауважити, що займається В. комерційними перевезеннями, так що на

суші він чуствовал себе досить впевнено, а от до водної стихії всі

якось у нього руки не доходили.

Це раніше казки швидко позначалися, а справи, навпаки, робилися так

собі, через пень колоду.

Нині ж, з розвитком Інтернету, казки вже нікого не цікавлять, а справи

вирішуються у міру надходження грошових коштів на рахунок!


На прогулянкову яхту, на жаль, йому мама грошей не дала, а ось на

Ніс катери був схожий на пожовану щеням Іграшку.

Пам’ятаєте знамениту приказку в кіножурналі, що крутили в кінотеатрах

перед сеансом? Що то типу

Але й ми, вашу Мати, не дурні!

Нам розколоти його допоможуть

Наші, не зовсім пропиті, мізки!"

Коротше, відкоркували пляшку і Побризкали на катер, як у Формулі 1.

Або читайте оригiнал here.

З цим читають

Share →

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

13 + fifteen =